Гипертоническая устойчивость фетальных эритроцитов человека в электролитной среде

Автор(и)

  • L. G. Kuleshova

Ключові слова:

спектрофотометрія, фетальні еритроцити, електроліт, гіпертонія, гемоліз

Анотація

Методом Ñпектрофотометрії вивчали кінетику Ð½Ð°ÐºÐ¾Ð¿Ð¸Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ð³Ð¾ гемоглобіну в Ñупернатантах піÑÐ»Ñ ÐµÐºÑпозиції фетальних еритроцитів людини в гіпертонічних розчинах NaCl. Показано, що підвищена в порівнÑнні з еритроцитами дороÑлих донорів тривала ÑтійкіÑÑ‚ÑŒ (60 хв) фетальних еритроцитів до гіпероÑмотичної дії до 2,3 Ðœ може бути зумовлена наÑвніÑÑ‚ÑŽ в фетальній крові значної кількоÑÑ‚Ñ– молодих еритроцитарних форм.

Біографія автора

L. G. Kuleshova

ІнÑтитут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини ÐÐРУкраїни, м. Харків

Downloads

Опубліковано

2003-12-25

Як цитувати

Kuleshova, L. G. (2003). Гипертоническая устойчивость фетальных эритроцитов человека в электролитной среде. Проблеми кріобіології і кріомедицини, (4), 20–27. вилучено із http://www.cryo.org.ua/journal/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/1074

Номер

№ 4 (2003): Problems of Cryobiology

Розділ

Теоретична та експериментальна кріобіологія

Ліцензія


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).