КриоконÑервирование Ñритроцитов животных под защитой диметилÑульфокÑида, полиÑтиленокÑида, глицерина
Ключові слова:
еритроцити бика, конÑ, Ñобаки, кріоконÑервуваннÑ, ПЕО-1500, гліцерин, ДМСОАнотація
Проведено доÑÐ»Ñ–Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ заморожуванню еритроцитів конÑ, Ñобаки, бика під захиÑтом проникаючих та непроникаючих кріопротекторів. Ð’Ñтановлено, що кріопротектори ДМСО та ПЕО-1500 Ñ” доÑтатньо ефективними Ð´Ð»Ñ ÐºÑ€Ñ–Ð¾ÐºÐ¾Ð½ÑÐµÑ€Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐµÑ€Ð¸Ñ‚Ñ€Ð¾Ñ†Ð¸Ñ‚Ñ–Ð² доÑліджуваних тварин.
Downloads
Опубліковано
2005-06-15
Як цитувати
Denisova, O. N., Zhegunov, G. F., & Babijchuk, L. A. (2005). КриоконÑервирование Ñритроцитов животных под защитой диметилÑульфокÑида, полиÑтиленокÑида, глицерина. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 15(2), 195–201. вилучено із http://www.cryo.org.ua/journal/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/632
Номер
Розділ
Кріоконсервування біологічних систем
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 O. N. Denisova, G. F. Zhegunov, L. A. Babijchuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
