Толерантность клеток костного мозга к действию осмотического стресса

Автор(и)

  • L. V. Ostankova Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків
  • V. S. Kholodnyy Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків

Анотація

Вивчали дію оÑмотичного ÑтреÑу в розчинах хлориду натрію різної концентрації на ціліÑÑ‚ÑŒ, кількіÑний Ñ– ÑкіÑний Ñклад, адгезивну здатніÑÑ‚ÑŒ Ñ– фагоцитарну активніÑÑ‚ÑŒ клітин кіÑткового мозку миші. УÑтановлено межі змін оÑмолÑрноÑÑ‚Ñ– Ñ– об’єму клітин, Ñкі не приводÑÑ‚ÑŒ до значного Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ… цілоÑÑ‚Ñ– Ñ– функціональної активноÑÑ‚Ñ–.

Downloads

Опубліковано

2002-12-25

Як цитувати

Ostankova, L. V., & Kholodnyy, V. S. (2002). Толерантность клеток костного мозга к действию осмотического стресса. Проблеми кріобіології і кріомедицини, (4), 3–8. вилучено із http://www.cryo.org.ua/journal/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/982

Номер

№ 4 (2002): Problems of Cryobiology

Розділ

Теоретична та експериментальна кріобіологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 L. V. Ostankova, V. S. Kholodnyy

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).